Біографія письменника Григорій Сковорода

Скорочена біографія Григорій Сковорода:

1. Григорій Савич Сковорода – український просвітитель – гуманіст, філософ, поет, педагог.
2. Г. Сковорода був найвизначнішим діячем українського культурного та літературного життя ХVІІІ ст. Його називали мандрівним філософом. Сковорода вважається родоначальником алегоричного жанру. Сам Сковорода називав себе Варсавою (Син Свободи).
3. Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в безземельній козацькій родині в селі Чорнуха Полтавської області. Початкову освіту здобув у сільській школі, навчався у привілейованого диякона-скрипаля, співав у церкві.
4. У 1738 році почав навчатися в Могилянській академії в Києві.
5. З 1742 по 1744 жив у Петербурзі, був придворним церковним співаком, складав музику до своїх віршів.
6. У 1750 році в рамках російської місії Сковорода виїхав за кордон і три роки подорожував Угорщиною, Словаччиною та Польщею, відвідавши Братиславу, Відень і Будапешт, відвідував університети і слухав лекції відомих професорів, працював у бібліотеці, досліджував філософські твори. , розмовляючи кількома мовами, дискутуючи з науковцями з різних країн.
7. Г. Сковорода під час своїх мандрівок невіддільний від сопілки.
   
8. У 1753 р. повернувся в Україну, щоб викладати поезію в Переяславській академії. Він писав байки і викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Невдовзі через догани йому довелося залишити академію.
9. У 1754—1759 роках жив у селі Коврай на Переяславщині як учитель поміщика Степана Томари. Він написав чимало віршів у поетичній збірці «Сад Божественних пісень». Працював викладачем Харківської академії (спочатку з поетики, згодом з етики). Викладаючи в Харкові, написав "Байки Езопові" (1760 р) латиною та українською мовою, написав дві вступні лекції до моральних уроків етики.
10. У 1769—1774 рр. Сковорода написав збірки байок у прозі «Байки харькіські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
11. У 1775 – 1776 роках були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій») та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова»
    
12. У 1785 році Сковорода зібрав у «Сад божественних пісень» 30 віршів різних періодів.
13. У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому — Потоп зміїний».
14. З 1769 року Сковорода вів кочовий спосіб життя, вільний від спокус різноманітних посад і чинів. Філософи завжди йдуть до звичайних послідовників. У нього не було нічого, крім книг, рукописів, люльки в полотняному мішку та палиці, і він навіть не хотів мати власного будинку та постійного житла.
15. У 71 році поет пройшов триста поверхів до Орловської області, де жив його учень і друг Михайло Ковалинський, і передав йому рукопис свого твору. Повернувшись, зупинився в селі Іванівці, був веселий і балакучий, а згодом зайшов у город і почав копати яму біля дороги. «Що ти робиш, Григорію?» — здивовано запитали друзі. «Але я копаю собі могилу, бо настав мій час».
16. Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (нині Сковородинівка) Золочівського району Харківської області. Напис на його надгробку (як епітафія). Спадщина композитора, поета та філософа Григорія Савича Сковороди є дорогоцінною спадщиною української нації та світової культури.

Всі аудіокниги українською цього автора Ви можете найти на сторінці аудіокниги автора Григорія Сковороди.