Біографія письменника Василь Стус

Василь Стус
  • ПІБ: Стус Василь Семенович
  • Рік народження: 6 січня 1938
  • Місце народження: село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область Українська РСР, СРСР
  • Рік смерті: 4 вересня 1985
  • Місце смерті: табір ВС-389/36-1 (Перм-36), біля села Кучино, Сучовський район, Пермський край, РРФСР, СРСР
  • Категорія: Біографії-письменників
  • Рейтинг: 5 (1 голосів) -

Скорочена біографія Василь Стус:

Народився поет шестидесятник Василь Стус 06 січня 1938 року с.Рахнівка Вінницька обл.. Сучасники знають його як українського поета, перекладача, мислителя, публіциста. А головне, для всіх він запам’ятається борцем за належність України і учасником дисидентського руху (одним із самих активних). В 2005 році, нажаль посмертно отримав Героя України та став лауреатом Державної премії ім.. Шевченка (в 1991р.)

Поету довелося на собі відчути весь тиск тоталітарної машини, його творчість була під забороною, а сам він провів багато років в ув’язненні де і загинув у 1985 році. Місце смерті – табір ВС-389/36-1, що розташований в Пермському краї рф.

Народився поет у Вінницькій області але родина разом з чотирма дітьми переїхала в Донецьку область м.Сталіно. Тікала сім’я від примусової колективізації.

1944-1954 – навчання в звичайній радянській середній школі, по закінченню якої отримав срібну медаль.

Після школи поступив до пед..інституту в м.Сталіно на факультет історико-філологічний. Під час навчання в університеті проводив в бібліотеці багато часу і приймав участь в роботі літ.об’єднання «Обрій»

1959р – закінчення інституту з відзнакою (червоний диплом). Три місяці роботи вчителем укр.мови та літератури на Кіровоградщині. Служба в РА. Саме під час служби в армії почав віршувати. А знання німецької мови дозволило йому познайомитися з творами Рільке і Гете які згодом він перекладав. Нажаль переклади були знищені, як і більшість творів автора.

1959 рік – в «Літературній Україні» виходять перші вірші Стуса. До речі напутнє слово молодому поету написав Андрій Малишко.

1961-1963рр. робота викладачем в Горлівці в середній школі. Викладав укр..мову та літературу. Також мав досвід роботи на шахті «Жовтнева».

В 1964 переїхав до Києва на навчання в аспірантурі. Для продовження навчання обрав  інститут літератури ім.Шевченка. В цей час написав збірку «Круговерть».

1965 рік 4 вересня – прем’єра шедевру Параджанова «Тіні забутих предків». На цьому показі була організована акція в якій Стус прийняв участь. Мета - разом з іншими учасниками засудити і закликати припинити політ.репресії інтелігенції. Участь в цьому протесті стала для нього фатальною, бо його не тільки відрахували з аспірантури але і взяли на «олівець» агенти КДБ.

В період з 1966 по 1972 роки працював і в центральному держ.архіві, і на шахті, і на залізниці, навіть в котельні і в метро.

Збірка віршів «Круговерть» як і «Зимові дерева» були опубліковані але в самвидаві. А «Зимові дерева» взагалі видали у Лондоні. Із-за критики дій влади у відкритих листах до союзу письменників де засуджувалися репресії інтелігенцію Стуса було заарештовано в 1972. 9 місяців в СІЗО і в цей період поет написав збірку «Час творчості».

Збірка «Веселий цвинтар» була вщент рознесена критиками які керувалися стандартами соцреалізму і стала ще одним аргументом для «нелюбові» влади.

В 1972 році Стуса було засуджено до 5-ти років ув’язнення та 3-х років заслання.

Майже всі вірші які поет писав в колонії в Магаданській області знищувалися. На щастя деякі все-таки вціліли. Після закінчення терміну ув’язнення був висланий 1977 року до селища ім..Матросова для роботи на копальнях де добували золото. Пропрацював там до 1979 і повернувся, причому звернувся до Верховної ради СРСР з клопотанням про відмову від радянського громадянства.

1978 рік – Стуса прийняли до PEN клубу.

Після повернення до Києва (1979) працював на заводі але продовжував і писати і виступати за захист прав людини. Приєднався до Гельсінської групи.

В 1980 – новий арешт і тавро особливо небезпечного рецидивіста. Був засуджений до 10-ти років примусових робіт та 5-ти років заслання. Причому на цьому процесі відмовився від послуг наданого йому адвоката В. Медведчука (добре відомого сучасникам).

Листопад 1980 – Стус в таборі ВС -389/-36-1, через рік перебування йому заборонили побачення з родиною. 

В 1985 році 25 серпня був переведений в карцер за порушення тюремного режиму де почав голодування. Помер вночі 04.09.1985 року. Згідно офіційно версії причина смерті - зупинка серця. Хоча свідки стверджують що це було переохолодження.

В 1989 був перепохований. Його прах зараз знаходиться в Києві на Байковому кладовищі. В 1990 році був реабілітованим. Але вже посмертно.

Всі аудіокниги українською цього автора Ви можете найти на сторінці аудіокниги автора Василя Стуса.

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий