Аудіокниги Віршовані твори

Іван Михайлович Андрусяк - поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач. "Їжачок загубився" - повчальна віршована казка про їжачка, що потрапив у біду в зимовому лісі. Його плач почув заєць, але й помітила лисиця. І як же малим її перехитрити? Хто не побоїться...

Єретик — поема Тараса Шевченка. Датується за автографом в окремому зошиті: присвята «Шафарикові» — 22 листопада 1845 р., Переяслав; поема — 10 жовтня 1845 р., с. Мар’їнське. Від О. М. Бодянського Шевченко довідався про національно-визвольний рух чехів, словаків, про наукову діяльність П.-Й....

Хоч і не кожен татко пише вірші для своїх малюків, однак читати і слухати цю книгу може кожен! Бо ці веселі, грайливі віршики, написані люблячим татом, Володимиром Вакуленком-К, для свого сина, безперечно, стануть улюбленими серед багатьох українських дітей....

До вибраних творів всесвітньо відомого письменника, Шевченківського лауреата В.О. Коротича вміщено визначальні сторінки із його поетичного і прозового доробку. Авторитет видатного письменника, журналіста (у 1989 р. ‑ звання «Кращий редактор світу» від Міжнародної асоціації журналістів за...

Дитячий кобзар - збірка найвідоміших віршів Тараса Григоровича Шевченка. Запис поезій здійснювали 12 незрячих дітей віком від 8 до 13 років, а також відомі львівські артисти і музиканти. Зміст: 01 - Тополя (Оксана Муха) 02 - Іван Підкова (Андрій Хавунка) 03 - Н. Маркевичу (Славко Нудик) 04 -...

Сім струн» - цикл поезій Лесі Українки, що складається з 7 віршів. Присвячений Михайлу Драгоманову («дядьку Михайлу»). Л. Українка «щиро прагне волі, і ідеалу», спрямовує своє слово — зброю на те, щоб була «зломлена зима» тогочасної дійсності, задумується над тим, як знайти шлях до щасливої долі...

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й...

Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,- І я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениці, Що нахилились до землиці. Немов траву безплідну, дику Топтала і...

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одіб'ють...

Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити...