Аудіокниги українською » Коротка біографія письменниці Лесі Українки

Коротка біографія письменниці Лесі Українки

Леся Українка (1871 - 1913)

Народилася Лариса Косач 25 лютого 1871 року в Новоград-Волинському в сім’ї статського радника Петра Косача. Мати поетеси – відома письменниця Олена Пчілка. Сама Лариса Ковач увійшла в історію світової літературі як Леся Українка і відома не тільки як поетка, але і як громадська діячка, драматургиня, перекладачка.

Батьки Лариси Косач - заможні люди, батько походив з козацького роду і навіть його сім’я мала власний герб.

Навчання майбутня поетеса отримала вдома. Мати сама займалася освітою своїх шести дітей. Все навчання проводилося українською мовою. Саме для того щоб викладачі російської імперії не змусили дітей «відректися» від українства, Олена Пчілка сама навчала своїх дочок і синів, розробивши для них спеціальну програму аж до 5-го класу. Пізніше, коли діти дорослішали вчителі по окремим предметам приходили додому до своїх учнів. Крім того Леся багато років була прикута до ліжка із-за туберкульозу кісток який виявили у дівчини у віці 10-ти років.

Незважаючи на відсутність загальноприйнятного шкільної освіти Лесі володіла десятком мов, вільно розмовляла французькою, німецькою, англійською, латиною і грецькою. Дякуючи таким знанням займалася перекладами творів Байрона, Гейне, Шекспіра, Гомера. Не дивлячись на життя в Російській імперії, французькою мовою дівчина розмовляла краще ніж російською.

В 19 років обдарована панянка стала авторкою підручника «Стародавня історія східних народів» який використовували її менші сестри.

Із-за постійної потреби в лікуванні Леся багато часу пробула в Єгипті та Італії. За час подорожей по Європі відвідувала театри і прекрасно розбиралася в особливостях європейського мистецтва. Знайомства з відомими людьми, спілкування з митцями не проходило безслідно і все найкраще потім поетка використовувала в своїх творах.

1888 рік - разом з братом Михайлом організувала літературний гурток для молоді «Плеяда».

Крім написання власних творів займалася перекладами. А головне, дякуючи Лесі Українці в українській мові з’явилися нові слова. Українська література зіштовхнулася з проблемою нестачі слів для створення нових образів та їх художнього опису. І саме Леся, її талановита мати та інші творчі особистості, які були частими гостями в будинку Косачів створювали нові слова, дякуючи яким сучасна українська мова така багата і милозвучна.

Все життя видатна авторка боролася з хворобою. Але не тільки боротьба з недугою свідчить про її незламний дух. Саме вона виступала за право жінки жити своїм життям і мати власну думку, бути незалежною і вирішувати свою долю. Недаремно Іван Франко називав її «єдиним мужчиною в українському письменстві».

Свій псевдонім Леся запозичила у Михайла Драгоманова (рідного дядька) який був відомий як «Українець».

Обдарована жінка не тільки досконало володіла словом, але й прекрасно малювала і мала ідеальний слух. Дослідники біографії Лесі Українки стверджують, що вона мала всі шанси стати першою жінкою композитором.

В 1907 році сестрам Лесі і Ользі довелося на власному досвіді познайомитися з поліцією, коли їх без причини арештували і ніч протримали в камері, в якій колись сидів Борис Грінченко. Сестер відпустили вже на ранок, але увага царської поліції до Лесі Українки буле прикута надовго.

1 серпня 1913 року Леся Українка померла. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Причина смерті – із-зі загострення хронічної хвороби (туберкульозу кісток) відмовили нирки.

Перерахувати всі твори геніальної жінки неможливо бо це 14 томів літературної спадщини. Її відрізняла надзвичайна працездатність. Так «Лісова пісня» була написана за 12 днів. А поема «Одержима» - за одну ніч. Нікого не залишать байдужими збірки «На крилах пісень» 1983, «Кассандра» (1907), «Камінний господар (1912) та ін.