Біографія письменника Василь Стус

Василь Стус
  • ПІБ: Стус Василь Семенович
  • Рік народження: 6 січня 1938
  • Місце народження: село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область Українська РСР, СРСР
  • Рік смерті: 4 вересня 1985
  • Місце смерті: табір ВС-389/36-1 (Перм-36), біля села Кучино, Сучовський район, Пермський край, РРФСР, СРСР
  • Категорія: Біографії-письменників
  • Рейтинг: 5 (2 голосів) -

Скорочена біографія Василь Стус:

Народився поет шестидесятник Василь Стус 06 січня 1938 року с.Рахнівка Вінницька обл.. Сучасники знають його як українського поета, перекладача, мислителя, публіциста. А головне, для всіх він запам’ятається борцем за належність України і учасником дисидентського руху (одним із самих активних). В 2005 році, нажаль посмертно отримав Героя України та став лауреатом Державної премії ім.. Шевченка (в 1991р.)

Поету довелося на собі відчути весь тиск тоталітарної машини, його творчість була під забороною, а сам він провів багато років в ув’язненні де і загинув у 1985 році. Місце смерті – табір ВС-389/36-1, що розташований в Пермському краї рф.

Народився поет у Вінницькій області але родина разом з чотирма дітьми переїхала в Донецьку область м.Сталіно. Тікала сім’я від примусової колективізації.

1944-1954 – навчання в звичайній радянській середній школі, по закінченню якої отримав срібну медаль.

Після школи поступив до пед..інституту в м.Сталіно на факультет історико-філологічний. Під час навчання в університеті проводив в бібліотеці багато часу і приймав участь в роботі літ.об’єднання «Обрій»

1959р – закінчення інституту з відзнакою (червоний диплом). Три місяці роботи вчителем укр.мови та літератури на Кіровоградщині. Служба в РА. Саме під час служби в армії почав віршувати. А знання німецької мови дозволило йому познайомитися з творами Рільке і Гете які згодом він перекладав. Нажаль переклади були знищені, як і більшість творів автора.

1959 рік – в «Літературній Україні» виходять перші вірші Стуса. До речі напутнє слово молодому поету написав Андрій Малишко.

1961-1963рр. робота викладачем в Горлівці в середній школі. Викладав укр..мову та літературу. Також мав досвід роботи на шахті «Жовтнева».

В 1964 переїхав до Києва на навчання в аспірантурі. Для продовження навчання обрав  інститут літератури ім.Шевченка. В цей час написав збірку «Круговерть».

1965 рік 4 вересня – прем’єра шедевру Параджанова «Тіні забутих предків». На цьому показі була організована акція в якій Стус прийняв участь. Мета - разом з іншими учасниками засудити і закликати припинити політ.репресії інтелігенції. Участь в цьому протесті стала для нього фатальною, бо його не тільки відрахували з аспірантури але і взяли на «олівець» агенти КДБ.

В період з 1966 по 1972 роки працював і в центральному держ.архіві, і на шахті, і на залізниці, навіть в котельні і в метро.

Збірка віршів «Круговерть» як і «Зимові дерева» були опубліковані але в самвидаві. А «Зимові дерева» взагалі видали у Лондоні. Із-за критики дій влади у відкритих листах до союзу письменників де засуджувалися репресії інтелігенцію Стуса було заарештовано в 1972. 9 місяців в СІЗО і в цей період поет написав збірку «Час творчості».

Збірка «Веселий цвинтар» була вщент рознесена критиками які керувалися стандартами соцреалізму і стала ще одним аргументом для «нелюбові» влади.

В 1972 році Стуса було засуджено до 5-ти років ув’язнення та 3-х років заслання.

Майже всі вірші які поет писав в колонії в Магаданській області знищувалися. На щастя деякі все-таки вціліли. Після закінчення терміну ув’язнення був висланий 1977 року до селища ім..Матросова для роботи на копальнях де добували золото. Пропрацював там до 1979 і повернувся, причому звернувся до Верховної ради СРСР з клопотанням про відмову від радянського громадянства.

1978 рік – Стуса прийняли до PEN клубу.

Після повернення до Києва (1979) працював на заводі але продовжував і писати і виступати за захист прав людини. Приєднався до Гельсінської групи.

В 1980 – новий арешт і тавро особливо небезпечного рецидивіста. Був засуджений до 10-ти років примусових робіт та 5-ти років заслання. Причому на цьому процесі відмовився від послуг наданого йому адвоката В. Медведчука (добре відомого сучасникам).

Листопад 1980 – Стус в таборі ВС -389/-36-1, через рік перебування йому заборонили побачення з родиною. 

В 1985 році 25 серпня був переведений в карцер за порушення тюремного режиму де почав голодування. Помер вночі 04.09.1985 року. Згідно офіційно версії причина смерті - зупинка серця. Хоча свідки стверджують що це було переохолодження.

В 1989 був перепохований. Його прах зараз знаходиться в Києві на Байковому кладовищі. В 1990 році був реабілітованим. Але вже посмертно.

Всі аудіокниги українською цього автора Ви можете найти на сторінці аудіокниги автора Василя Стуса.

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

2" />