Аудіокнига Ніч перед Рождеством - автор Микола Гоголь

Плеєр для прослуховування аудіокниги Ніч перед Рождеством:

Опис аудіокниги Ніч перед Рождеством:

"Рід Гоголів походив із українських козаків, знаменитим пращуром яких був гетьман Остап Гоголь. Мати Миколи Марія, вийшла заміж у 14 років за вдвічі старшого чоловіка Василя Панасовича Гоголь-Яновського. Двоє перших дітей народилися мертвими, за ними з’явився на світ Микола. Здоров’ям не вирізнявся, був кволим, хворобливим, та попри все – жив. Батьки оточили хлопчика турботою і любов’ю. Але вже тоді ширилися чутки, що Микола не рідний син Гоголю. Буцімто дядько Марії (міністр юстиції та генерал-прокурор Трощинський), у якого вона жила в Кибинцях, полестився на принади малолітньої юнки, і та завагітніла. Щоб не було поголосу, дядько швиденько прилаштував небогу своєму управителю Василю Яновському-Гоголю, дав величезне придане й відправив у Сорочинці. Там уже всім говорили, що дружині вже 17, ходе третьою дитиною, а перші вагітності закінчилися смертю немовлят. Але чи так воно було, чи ні – не відомо. Але такий міт виявися живучим і навіть зараз поділив дослідників на два табори: одні доводять, що Гоголь – прямий нащадок козаків, інші ж – що Микола – позашлюбний син Трощинського. Змалку Микола був дуже вразливою дитиною. Материні розповіді про нечисть глибоко врізалися в пам’ять хлопчика. Особливо розповідь про Страшний Суд і пекло. Тоді ж почали проявлятися перші психічні розлади Гоголя. З його листа відомо, що якось кицька зайшла в будинок, поряд нікого не було: “Вона йшла, вигинаючись, до мене, і м’які лапи тихенько стукали кігтями по підлозі. Зелені очі іскрилися недобрим світлом. Мені було моторошно. Я видерся на диван і притулився до стінки”. А потім було все як тумані, Микола схопив кішку і поволік її до озера й кинув у воду. Бідна тваринка намагалася вибратися на берег, але малий її бив палицею зверху. “Мені було страшно, я тремтів і водночас відчував якесь блаженство й задоволення, може це була помста за те, що вона мене злякала. Але коли вона потонула й останні кола на воді розбіглися, мені раптом стало страшенно шкода кішку”, – писав Гоголь. Батько дізнавшись про це дав доброго прочухана малому. Тоді ж почали проявлятися напади загальмованості, коли він переставав відповідати на питання, сидів нерухомо, дивлячись в одну точку.Та уваги на це майже не звертали й продовжували розповідати дитині страшні історії"("Микола Гоголь – життя оповите таємницями". Мар'яна Шевелєва).