Аудіокнига Рожа - автор Наталія Кобринська

Рожа
  • Рейтинг: 0 (0 голосів) -
Ви зайшли щоб прослухати аудіокнигу Рожа! від автора Наталія Кобринська, читає її - Лілія Мироненко
Інструкція, як завантажити аудіокнигу

Плеєр для прослуховування аудіокниги Рожа:


Сподобалась аудіокнига? Не будь пасивним, прокоментуй і залиш відгук!
Потрібна реклама? - Пиши на info@sound-books.net

Опис аудіокниги Рожа:

Наталія Кобринська (1855 - 1920) українська письменниця, публіцистка, видавчиня і громадська діячка, створила першу феміністичну організацію, видала перший альманах на теми рівности, відстоювала жіночу освіту та періодику. "За своє життя Наталя Кобринська писала прозові твори (від коротких новел, оповідок до повістей) та численні публіцистичні твори (зачинаючи від критичних оглядів й закінчуючи детальними дослідженнями в літературі чи суспільних співвідношень) і особлива роль в цьому всьому відносилася до оцінки та змалюванню ролі та становища жінки в Галицькому суспільстві". "Від середини 1880-х й до середини 1890-х років діяльність Кобринської означено періодом найвищої громадянської, літературної, суспільно-політичної активності, то надалі вона щоразу більше потрапляє в конфлікт зі своїми колишніми однодумцями та ідейними соратниками, втрачаючи літературне визнання, суспільний авторитет, наражаючись на критичні кпини через свою опозиційність і світоглядну інакшість. З одного боку Кобринська поциціонувала себе, як знакового репрезентанта своєї епохи і свого часу, міцно вкоріненого у власну генерацію, а з іншого боку ‒ як антагоніста, самітника, маргінала, що в силу обставин елімінувався з неї. У зв’язку з цим Алла Швець закцентувала головні причини поколіннєвої дезінтеграції Кобринської від початку 1890-х р. ‒ контроверзи «альманах чи газета?» та «вільна любов», що спричинили розрив письменниці з Франком та радикальним середовищем, контроверсійні взаємини з «українським парубоцтвом», яке репрезентувало маскулінний дискурс, світоглядне розходження з інертним галицьким жіноцтвом, духово недозрілим до ідей жіночого руху, дилеми локального самовизначення письменниці (між Галичиною та Наддніпрянщиною, Болеховом та Львовом), фатальна «львівська ескапада» 1904‒1907 р., непорозуміння з критиками та молодим літературним поколінням... У трагічному смеркальному періодові життя Кобринської ‒ 1907‒1920 рр., в умовах духового сирітства і самоти, вона зревізувала власний життєвий досвід, аксіологію та взаємини з людьми, прийшовши до глибоких екзистенційних одкровень, «що то не люди винні, а вона сама...На схилку віку: геронтофобія, трагедія зреченого материнства, життя в умовах війни і російської окупації, колізії із заповітом, у двох редакціях якого відлунює дилема «родина чи громада», енігматичність заповіданої епітафії «мене вже серце не болить".

АГОВ! АУДІОКНИГА НЕ ПРАЦЮЄ!