Аудіокнига Про що розповідало море - автор Климентина Попович-Боярська

Про що розповідало море
  • Рейтинг: 1 (1 голосів) -
Ви зайшли щоб прослухати аудіокнигу Про що розповідало море! від автора Климентина Попович-Боярська, читає її - Лілія Мироненко
Інструкція, як завантажити аудіокнигу

Плеєр для прослуховування аудіокниги Про що розповідало море:


Сподобалась аудіокнига? Не будь пасивним, прокоментуй і залиш відгук!
Потрібна реклама? - Пиши на [email protected]

Опис аудіокниги Про що розповідало море:

Климентина Карлівна Попович-Боярська(1863-1945) - українська письменниця, громадська діячка в галицькому жіночому русі. "Її виховали законослухняною людиною, “так що й слова рідного не знала”, – згадувала Клима. І тільки у Львові семінаристка почала вивчення рідної мови та літератури, написання власних поезій. З І.Франком знайомство було спочатку листовне, а потім особисте тривало майже два десятиліття і переросло у щиру дружбу, кохання. Така твоя доля. Знай, лиш за той лет небесний, Недосяглі крила Тебе, орле, голубочка Навік полюбила! Здавалося б, чекай сватів, Климо! Але в одному з листів Климентина написала: “Дорогий Іване! Ти не можеш мене любити, бо я не вмію Тебе чарувати, що тобі й подобатись може. Я не хочу приковувати Тебе до себе, не хочу дивитися на Твою муку і мучитися нею вдесятеро більше від тебе! До мого щастя потрібно бачити Тебе щасливим, а я виджу, що зі мною Ти не найдеш сего щастя”. Не на те я, хлопче-орле, Тебе полюбила, Щоб забута, нелюбима, Весь вік протужила! Несподівано він одружується. Вона ж картала себе, що не боролася за своє щастя, зізнавалася: “А тепер мене усе тривожить думка, що не будь ми колись такими наївними теоретиками в справах дружби чи супружжя і наївні в своїх рішеннях життєвої ваги, усе, може би, було інакше та краще склалося”. Після його, а потім її одруження листування та зустрічі не припинилися, але зустрічаємо тільки — “Товаришу”, “Добродію”, “Пане”. Ревнивий чоловік, Отець Омелян, не міг їй простити Івана. До дружини ж частенько прикладав руку, мучив прискіпливістю, важкою хатньою роботою. Через цілу кімнату стояв великий стіл. З одного боку обідав священик, з іншого — Климентина. “А він був гарний, ваш тиран, ваш муж, попівська доброта через вінця полиново плакала”, — писала Ганна Костів-Гуска. Климентина тільки встигала народжувати дітей. Навесні 1941 року на очах Климентини московські зайди застрелили Омеляна Боярського на ґанку його хати, поховали на подвір’ї біля церкви. Це призвело до важкого захворювання поетки. Хвору жінку забрала до себе наречена, заручена з Інокентієм, молоденька вчителька Галина. Померла Климентина Попович–Боярська 7 травня 1945р. в с. Бабинці Борщівського району і цілим селом шукали дошки на труну. Вперше надрукувалася в альманасі Наталії Кобринської «Перший вінок» Творчий доробок Климентини Попович складають 32 вірші, одна поема, шість оповідань, спогади про Івана Франка та Наталію Кобринську". Ганна ЧЕРКАСЬКА

Більше аудіокниг в озвученні цього читача на каналі: https://www.youtube.com/channel/UCGEd_hsLmyq4toDu5ViTHkA/videos 


АГОВ! АУДІОКНИГА НЕ ПРАЦЮЄ!
Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий