Юрій Іваниченко

«Дощ почався несподівано, як тихої беззоряної ночі. Боязко прорвався крізь верхівки дерев. Раптом постріл, через хвилину ще один. Короткий, майже стогін несподіванки. Потім — сильно тупнула чиясь нога, і — скрикнув він від болю Знову — тільки плескіт дощових крапель по невидимому навісу. Шум...